У 57 разів за останні шість років у світі збільшилася кількість кібератак. Тому кожна країна повинна дбати про свій захист та захист об'єктів критичної інфраструктури. У Київській торгово-промисловій палаті в рамках Місяця кібербезпеки пройшов круглий стіл «Інноваційні системи охорони периметра об'єктів критичної інфраструктури України», на якому представили останні розробки в галузі охорони стратегічних об'єктів. Демонстрували сучасні технології як державні структури, так і представники бізнесу. Про це повідомляє Ліга.
«У 2021 році втрати від кіберзагроз у 57 разів більші, ніж були у 2015 році. У світі наразі найрозвиненіші країни витрачають на кібербезпеку у 5 разів більше, ніж на інші напрямки ІТ-галузі, саме тому Україні потрібно не відставати. Вже у 2025 році ці витрати можуть сягнути суми у 10, 5 трильйонів доларів»,— заявив президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський.
Заступник секретаря РНБО України Сергій Демедюк вважає, що окрім презентації нових технологій та діалогу між бізнесом та державою, захід вбачав потужний просвітницький сенс.
«Дуже багато наших чинів, наших службовців, громадян не розуміють проблематики і загрози, яка може бути перед ними. Відсутнє законодавство, відсутні певні норми, вимоги породжують спекуляції на цю тему. Я дуже радий, що багато людей починають розуміти необхідність безпеки об'єктів критичної інфраструктури і у багатьох міністерствах та відомствах розпочинають роботу щодо розробки захисту їх систем»,— підкреслив Демедюк.
Нарощувати кіберзахист треба швидко, адже за статистикою відчувається великий дефіцит кадрів, мова йде про нестачу 3 мільйонів фахівців у сфері кібербезпеки.
Заступник міністра енергетики Євген Владіміров зазначив, що у найбільших підприємствах галузі енергетики з 2017 року розбудовуються нові кіберцентри. «Наразі у нас вже готова концепція забезпечення кібербезпеки об'єктів критичної інфраструктури енергетичного сектору, яка сподіваюсь, скоро потрапить у Кабмін. Також своїм наказом ми вже затвердили перелік об'єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі»,— прокоментував заступник міністра енергетики.
Начальник департаменту формування та реалізації державної політики у сфері кіберзахисту Держспецзв'язку Данило Мялковський нагадав про прийняті постанови Кабінету Міністрів про захист б'єктів критичної інфраструктури, які вже працюють в Україні з 2019 року.
«Нещодавно був затверджений наказ про методичні рекомендації щодо підвищення рівня кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури. На мою думку, найголовніше в ньому — впроваджені рівні імплементації рекомендацій із кіберзахисту об'єктів критично-інформаційної інфраструктури. Вони показують як підприємство чи організація відноситься до роботи, пов'язаної із забезпеченням своєї кібербезпеки»,— розповів представник Держспецзв'язку.
На заході експерти визначили передові підходи захисту об'єктів критичної інфраструктури, серед яких організація детекції незаконного порушення лінії периметра, найновіші можливості систем відеоаналітики на базі нейронних мереж, контроль доступу за допомогою безконтактної біоідентифікації, захист комп'ютерних систем для обробки таємної, службової та конфіденційної інформації, безперебійне живлення для комплексних систем безпеки.
